map

Неділя, 09 лютого 2014 16:33

ПРО КАНІВ

МИ  ЛЮБИМО КАНІВ …

КАНІВ… Він дійсно - вічний і молодий. Не зважаючи на майже тисячолітню історію, наше місто постійно оновлюється, кращає, молодшає. Сюди їдуть звідусіль: з Європи і Америки, Канади і Німеччини, Бразилії  і Австралії, з Росії і Казахстану…

Сюди ведуть шляхи наших земляків з усіх регіонів України.

Каневу в 2014 –у виповнюється 936 років. Якщо відкинути 900, то за людськими мірками матимемо вік такого собі молодого у розквіті сил чоловіка. А дев’ять століть - то як неоціненний досвід за плечима, як міцний підмурівок для побудови світлого майбуття, запорука сили та міці в невпинному русі вперед. Втім, перегорнімо сторінки історії, зазирнімо в 12 ст., а саме рік 1144-й, заклав у нашому місті основу основ - фундамент церкви Св. Георгія.

Про це написано в Іпатіївському літописі.

До речі, археологічні дослідження, які проводилися в районі канівських придніпровських гір, підтвердили існування на них давніх поселень кінця ІІІ ст. до н. е. – І ст. н .е.

Найбільші поселення знаходилися біля підніжжя Великого скіфського городища, в урочищах Ісковщина та Бабенківська Левада.

Ймовірно, саме з цих поселень і утворився згодом Канів. Його центром була крута Грецька гора  з прямовисною передньою стіною, зверненою до  Дніпра - Славутича.

Західний же бік омивав багатоводний і стрімкий Дунаєць. Неприступність центра для ворожих орд із півдня завершували височенні (у два ряди) вали та глибокі рови, що, започаткувавшись на Грецькій, продовжувалися на Дніпровській горі.

На той час  Канів уже був великим містом, що відігравало важливу роль у житті Київської держави.

Особливо вигідне місце його розташування на Дніпрі – цьому великому шляху «з варяг у греки» - сприяло розвитку торгівлі, встановленню культурних взаємин із сусідами, зокрема, з греками, завдяки чому місто швидко зростало і багатіло.

Як уже мовилося, найдревніший у місті архітектурний пам’ятник – це Успенський собор, що в давнину називався церквою Св. Георгія.

Храм, крім свого основного призначення, служив сховищем для міщан під час нападів ворогів.

У вересні 1678 року кримські татари й турки підпалили собор, в якому зачинилися канівці.

Тривалий час будівля  стояла зруйнованою. Перші відновлювальні роботи проводились у 1781-1787 роках, а сучасного вигляду цьому пам’ятнику архітектури надали у 1805-1810 роках.

Багато століть поспіль місто виконувало оборонні функції. На Дніпровій горі, де нині меморіальний парк, стояв замок.

Споруда не збереглася до наших днів, але канівці передають із покоління у покоління перекази про таємничі підземні ходи, які розходилися від замку й Успенського собору в різні боки, зокрема, до Дніпра.

Особливо яскравим був козацький період життєпису Канева, коли місто відігравало винятково важливу роль в історії України. Тоді КАНІВ став одним із перших осередків українського козацтва, і не випадково тут часто резидували гетьмани реєстровців, зимувала артилерія Війська Запорізького, видавалася платня реєстровцям. Саме з Канева  часто вирушали запоріжці у походи проти ворогів, саме звідси часто виходили козаки - осадчі, щоб засновувати нові міста і села Центральної та Південної України.

Із волі гетьмана Михайла Дорошенка у 1626 році Канів стає фактично першою столицею української козацько - гетьманської автономії. Довгий час бували й діяли у Каневі славнозвісні ватажки запорозького козацтва: Остафій Дашкович, Дмитро Вишневецький - Байда, його брати Михайло та Олександр, Іван Підкова, Самійло Збровський, Самійло Кішка, Михайло Дорошенко, Іван Петражицький - Кулага, Марко Жмайло, Тарас Трясило…

За заповітом у Каневі поховано гетьмана Івана Підкову. В Канівському монастирі знайшли свій останній притулок гетьмани Яків Шах і Самійло Кішка.

З другої половини 19-го століття по 1917 рік в місті інтенсивно розвивалися дрібне виробництво та торгівля. Центральні вулиці були забудовані двоповерховими будинками. Перші поверхи, як правило, відводилися під магазини.

Нині у старому Каневі можна побачити  кілька  будівель тієї цікавої епохи. Це приміщення Канівського історичного музею, клубу-музею «Ветеран», колишнього міського радіомовлення, продуктового магазину на розі вулиць Леніна і Воровського.

У будинку, де після надбудови мансардного поверху, розташовано готель « Старий Канів», раніше ( з 1911 року) був один із перших у місті кінотеатрів.

Під асфальтовим покриттям вулиць у старому центрі міста збереглася давня кам’яна бруківка, подібна до мощення Андріївсього узвозу в Києві.

Спорудження  Канівської гідроелектростанції на початку 60-их років 20-го ст. відкрило новий період в історії міста. У лузі на березі Дніпра збудували селище гідробудівельників. Центр міста перемістився з нагірної історичної частини Канева вниз, на нову площу, яку тоді називали іменем Ленінського комсомолу,  а нещодавно перейменували в площу імені Т.Г. Шевченка.

В 70-80-х роках розпочалося втілення нового генерального плану забудови міста. Дев’яти – і чотирнадцятиповерхові будинки своєю висотою вступили в суперечку з природною окрасою - канівськими пагорбами.

Місто, яке мимоволі перетворилося на промисловий вузол, почало втрачати свою самобутність. Економічна криза 90-х років на півтора десятка років загальмувала будь-яке будівництво в місті. Цього часу виявлялося достатньо, щоб знайти відповідь на одвічне питання « Куди йдемо?»

2013 року в місті було створено комунальне підприємство «Туристичний інформаційний центр міста Канева», а на початку 2014 року підготовлена «Програма розвитку туризму в Каневі на 2014 – 2020 р.р.».

Це ознака того, що Канів сьогодні хоче бачити себе привабливим для туризму і зручним…і трішки таємничим. Нині Канів можна з упевненістю назвати молодим містом, яке активно росте і розвивається.

У місті діє кілька великих підприємств, переважно харчової промисловості та з переробки сільгосппродукції. У Каневі створено майже 40 підприємств ресторанного господарства, є кілька ринків сільгосппродукції та легкої промисловості , функціонує більше 150 малих підприємств. Культурне життя Канева є досить насиченим. Його забезпечують 3 бібліотеки, 5 музеїв, 2 будинки культури та 2 дитячі школи мистецтв. Для учнівської молоді діють міські станції юних техніків та юних туристів, дитячо - юнацька спортивна школа. Молодим створено додаткові можливості для фізичного розвитку – це фізкультурно - спортивний клуб «Івазар», клуб «Спарта» та інші. Великого значення в Каневі надають творчому розвитку громадян. Для цього у місті діє фонд музичного фестивалю «Фарботони», творча спілка «Мистецька скарбничка», Центр Культури та Мистецтв. Стимулом для реалізації нових соціально-культурних проектів стало включення Канева до переліку об’єктів проведення чемпіонату Європи з футболу «Євро-2012» та вшановування у 2014 році 200-ї  річниці від дня народження Т.Г. Шевченка.

У перспективі в місті заплановано створення потужного історико-культурного центру з розвиненою інфраструктурою, в концепції якого будуть закладені дослідження вітчизняної та зарубіжної історіографії щодо визначення Канева як духовної столиці українців. Відтак туристична та музейна галузі Канева сьогодні претендують на чільні позиції в історико-культурній та пам’ятко-охоронній спадщині як Черкащини, так і України в цілому.

 

Опубліковано в Головна

Новини

І Туристичний форум Черкащини
І Туристичний форум Черкащини. Бастіон Дорошенка (Замкова гора, Чигирин) ще не чув стільки експертних дискусій про туризм від практиків. Напрацьовували механізми ефективної взаємодії між
Далі... 0 Comments 620 Hits 0 Ratings