map

Міні - готелі Канева, як запорука розбудови туристичної інфраструктури краю

Прийнявши на вічний спочинок останки Тараса Григоровича Шевченка, Канів, з його чарівними краєвидами, став начебто курортним містом для багатьох шанувальників великого Пророка України. «…Приїздили і поодинці, і цілими родинами й проживали в Каневі ціле літо. В літні місяці так багато того приїжджало люду зустрічалися вдовж берега Дніпра, що місцевий мешканець часом забував, що живе в Каневі, де до того всі були свої, всі були знайомі…» - так описував стан речей на початку 20 століття канівський письменник Олекса Кобець у своїх спогадах «Де спочиває Тарас».[1] У 1925 році радянський уряд видав декрет про утворення заповідника на могилі Т.Г.Шевченка, а в 1926 році було визначено потрібні в цій справі організаційні питання. У 1928-1929 рр. перед горою збудовано перший готель для екскурсантів (проект архіт. Головченка). В цьому будинку, крім кімнат для приїжджих, є також їдальня, клуб, бібліотека-читальня, устатковано кіно на літній площадці. Поширилось культурно-освітнє обслуговування екскурсій і місцевого населення шляхом лекцій, доповідей, кіно і т. ін.. Це зростання культурно-освітньої роботи щороку збільшує кількість відвідувачів заповідника. Якщо в 1928 році могилу відвідало 25000 чоловік, то в 1930 році ця цифра збільшилась до 51000, а влітку 1937 року бувало так, що за один день кількість відвідувачів становила 1000 – 1500 чол. В подальшому ця тенденція продовжилася та отримала свій поштовх під час святкування у 1961 році 100 – річчя з дня повернення праху Т.Г.Шевченка на Україну в Канів, на Тарасову (Чернечу) гору та у 1964 році під час святкування 150 - ої річниці з дня народження Кобзаря. В 70-х 80-х роках 20 століття Тарасову гору відвідували щорічно понад 100 000 шанувальників поета із понад 104 країн світу. Загалом же Тарасову гору з 1864 року до наших днів відвідало близько 10 мільйонів людей. Були побудовані готель «Тарасова гора» на 50 місць  (Рис.1) та турбаза «Канів» на 50 місць в 4 поверховому корпусі та близько 50 літніх місць в «бастайчиках». В місті працювали готелі «Дніпро» та готель на дебаркадері приплаву «Канів». У разі необхідності знаходилися місця для проживання в гуртожитку Київського університету ім. Т.Шевченка, розташованого поряд з Шевченківським у Канівському природному заповіднику. У лівобережних селах Келеберда та Прохорівка будується 6 (шість) профспілкових баз відпочинку канівських та київських підприємств де можуть одночасно відпочивати вже близько 1000 гостей. Поштовхом для розбудови туристичної інфраструктури Канева стало введення в експлуатацію в 1983 році Міжнародного туристичного центру «Славутич» на 300 місць, побудованого БММТ «Супутник» ЦК ВЛКСМ…

З отриманням незалежності України, на початку 90-х років 20 століття вся готельна інфраструктура Канева поступово занепала. Повністю припинили роботу всі канівські готелі – «Дніпро», «Славутич», «на дебаркадері», турбаза «Канів». До цього часу в занедбаному стані колишня гордість та візитівка Канева – готель «Тарасова гора». Це значно знизило туристичну привабливість Канева, зменшило потік шанувальників. В силу певних обставин, як на Державному рівні так і місцевою владою, не було проведено своєчасних робіт по залученню потужних інвесторів для розбудови туристичної інфраструктури Канева. Стратегічний план розвитку міста був прийнятий лише в 2005 році, але так і залишився прийнятим на папері. Прогалини почав поступово заповнювати приватний бізнес. З’явилися перші міні-готелі в місті та перші садиби сільського зеленого туризму в районі. Піонерами в цій справі на межі 2000-х років стали канівські підприємці Євгенія Марікуца побудувала готель «Старий Канів» на 18 місць (Рис.2) та Микола Степаненко побудував готель «Княжа гора» на 23 місця (Рис.3). Пізніше побудовано першу чергу міні туристичного комплексу «Карат» з міні-готелем на 6 місць та пляжною зоною для активного відпочинку. Зараз йде добудова другої черги комплексу. Після зміни влади в Україні в 2010 році, на самому високому рівні почали лунати гасла про вшанування Тараса Шевченка, відродження туристичної інфраструктури Канева. За ініціативою громадськості, Канів було включено до переліку місць для відвідування учасниками та гостями ЄВРО – 2012. Для цього було виділено значні кошти на розбудову місцевої інфраструктури, а саме комплексу «АВТО-РІКА» (вартість понад 46 млн.грн.) та Вертолітного майданчика поблизу Тарасової гори в с.Пекарі (вартість понад 127 млн.грн.) на обслуговування 50 пасажирів на годину з готелем для ВІП персон. Однак побудова цих об’єктів практично не змінила рівень тиристичної привабливості Канева, а відносно будівництва вертолітного майданчика в Пекарях -  в журналістів є думка, що це «найбільш безглуздіша» будівля в історії проведення єврочемпіонатів по футболу.  Натомість 2012 рік, на фоні загалом вдалого проведення в Україні та Польщі ЄВРО – 2012, приніс Каневу відкриття кількох міні-готелів, садиб сільського зеленого туризму та готельного комплексу «Замок Рода». Готельний комплекс „Замок Рода” (Рис.4) [2] введено в експлуатацію в березні 2012 року. Новий готель поєднав у собі функціональність з елегантністю і стилем, що робить його в рівній мірі привабливим для ділових людей  і доступним для туристів -  мандрівників. Готельний комплекс «Замок Рода» (ПП Коляда) пропонує своїм гостям на вибір 21 комфортабельний номер де одночасно може розміститися 45 осіб.

Приватний будинок міні – готель ПП Козаренко (Рис.5) [3] запрошує туристів та гостей м. Канева з літа 2012 року.В будинку є три спальні, кухня, більярдний зал, фінська сауна з кімнатою відпочинку в якій є камін на дровах, передбачена стоянка для автомобілів. Також Ви можете скористатись мангалом для приготування страв на вогні, чи замовити доставку готових обідів з кафе «Домашня кухня». Для всіх міні-готелів Канева характерним є те, що вони розташовані вздовж туристичного маршруту «Останній шлях Кобзаря» та збудовані на 100% відсотків місцевими підприємцями (інвесторами). Місцева влада, при наймі, не заважала реалізації цих проектів, хоча і  виникли проблеми зі сплатою так званих «інвестиційних внесків» (для ПП Коляди та ПП Козаренко) та відмовою в реєстрації будівель як нежитлових. На часі відкриття і інших об’єктів згідно затвердженої Концепції проекту «Останній шлях Кобзаря», використовуючи як приватний капітал, так і Державне фінансування в рамках Програми відзначення 200 – річчя з дня народження Т.Г.Шевченка. Цю дату весь світ святкуватиме 9 березня 2014 року.

 

Читати 3994 разів Останнє редагування Середа, 31 серпня 2016 08:10

Новини

І Туристичний форум Черкащини
І Туристичний форум Черкащини. Бастіон Дорошенка (Замкова гора, Чигирин) ще не чув стільки експертних дискусій про туризм від практиків. Напрацьовували механізми ефективної взаємодії між
Далі... 0 Comments 1152 Hits 0 Ratings